З тих пір, як з’явилися антибіотики, було врятовано чимало життів: тривалий час саме інфекційні захворювання були головною причиною смертності серед дорослих та дітей. Але потім стало зрозуміло, що окрім терапевтичної дії, антибіотики викликають чисельні побічні ефекти, при чому найбільше від їх застосування страждає мікрофлора кишечнику.
Мікрофлора після антибіотиків: що відбувається
У кишечнику людини живе більше мільйона різних мікроорганізмів, крім того, він підтримує 70% імунної функції організму. Так, підтримують імунну систему, захищають від розмноження патогенних і умовно-патогенних мікроорганізмів і сприяють травленню незамінні для нас біфідобактерії та лактобактерії.
Проте під час лікування антибіотиками у складі кишкової мікрофлори виникають зміни, в результаті яких знищуються не тільки патогенні, але й корисні мікроорганізми. Внаслідок цього не засвоюються біологічно активні і поживні речовини, вітаміни, знижується імунітет й починають накопичуватися токсини. Отже, мікрофлора після антибіотиків вимагає відновлення – і якщо нічого не робити, істотно зростає ризик розвитку порушень функції шлунково-кишкового тракту та інших органів і систем, розвитку алергії й деяких інших захворювань.
Мікрофлора після антибіотиків: несприятливі фактори
Ступінь важкості порушень балансу мікрофлори після антибіотиків залежить від деяких факторів.
Хронічні захворювання шлунково-кишкового тракту. Будь-яке порушення функції шлунково-кишкового тракту – проблеми з підшлунковою залозою, при яких відзначається дефіцит важливих ферментів, хронічні коліти, синдром подразненого кишечника і т.д. – негативно впливає на кишкову мікрофлору. А під впливом антибіотиків ці проблеми лише загострюються й ризик розвитку важкого дисбактеріозу стає ще більш ймовірним.
Нераціональна антибіотикотерапія. Досить часто антибіотики призначаються «навмання», при цьому тривалість їх прийому та дозування часто може безпідставно змінюватися. Дозування або тривалість прийому повинна чітко відповідати вказівкам інструкції, адже після кожної випитої пігулки антибактеріального препарату чи навіть його ін’єкції страждає в першу чергу мікрофлора.
Саме тому в жодному разі не варто вдаватися до самолікування, коли людина призначає собі антибіотики «на всякий випадок», щоразу, коли починається застуда або кашель, «щоб ще більше не захворіти». Самолікування антибіотиками вкрай негативно позначаються на здоров’ї. До того ж антибіотики зовсім не допомагають у випадку вірусної інфекції, а при частому і безконтрольному їх застосуванні може виникнути резистентність. Ну і звісно, що надто часте застосування антибіотиків не дає можливості кишкової мікрофлорі для відновлення.
Неправильне харчування під час лікування антибіотиками. Під час терапії антибактеріальними препаратами необхідно в достатній кількості вживати кисломолочні продукти, овочі, фрукти – така дієта допомагає корисним мікроорганізмам, що входять до складу мікрофлори кишечника, краще відновлюються після впливу антибіотиків.
Тим часом попередити зміни і порушення мікрофлори після антибіотиків можливо, дотримуючись досить простих правил:
– приймати антибіотики обґрунтовано, тільки за призначенням лікаря;
– дотримуватися певної лікарем дозування і тривалості прийому;
– подбати про захист мікрофлори наперед.
Симптоми порушення балансу мікрофлори після антибіотиків
Аби зрозуміти, що корисна мікрофлора після антибіотиків постраждала, необхідно знати, які саме симптоми про це свідчать. Іноді порушення мікрофлори досить важко діагностувати, тому що вони проявляються по-різному, в одних випадках – в перші дні лікування антибіотиками, а в інших – вже після закінчення тривалого курсу терапії. І якщо ви виявите у себе один або кілька з наступних симптомів, варто запідозрити порушення мікрофлори.
– здуття живота, метеоризм;
– відрижка, часто з неприємним запахом;
– нудота, важкість у шлунку;
– закрепи чи діарея або їх чергування;
– відсутність апетиту.
Що ж робити в такій ситуації?
Мікрофлора після антибіотиків: відновлення
З метою відновлення мікрофлори після антибіотиків використовуються пробіотики – живі мікроорганізми (біфідо- і лактобактерії), які в нормі живуть в кишечнику. Але, приймати одночасно пробіотик та антибіотик недоцільно, адже живі мікроорганізми загинуть під впливом антибактеріального препарату. Для захисту мікрофлори під час антибіотикотерапії використовуються дещо інші речовини – пребіотики. Пребіотики підтримують склад кишкової мікрофлори на сталому рівні. Вони покращують мікрофлору кишечника за рахунок стимуляції росту корисних бактерій, що мешкають в товстій кишці, стимулюють зростання популяції біфідо-і лактобактерій.
До цієї групи засобів відноситься Біонорм – препарат виробництва Київського вітамінного заводу. Біонорм вважається ідеальним джерелом харчових волокон (клітковини), котре створює оптимальні умови для розмноження корисних бактерій. Пребіотик лактулоза, котрий входить до складу Біонорма, потрапляє безпосередньо в товсту кишку, налагоджує обмін білків і жирів і сприяє збільшенню кількості корисної флори, а також усуває токсичні продукти метаболізму (сечовина, холестерин, білірубін).
До складу Біонорма, окрім пребіотика лактулози, входять також лігнін і целюлоза, які зв’язують й виводять із шлунково-кишкового тракту патогенні мікроорганізми, продукти їх розпаду, в тому числі – утворені ними токсини.
Після курсового застосування Біонорма відновлюється мікрофлора після антибіотиків, налагоджується функція травлення, зникають здуття й печія, починають краще засвоюватися вітаміни, мікро- і макроелементи, покращується імунна функція.
Варто зауважити, що Біонорм позбавлений побічних ефектів, тому може застосовуватися як у дорослих, так і у дітей, звісно, в рекомендованих дозах.
Дорослим і дітям віком старше 12 років Біонорм слід приймати по 2-3 таблетки 3 рази на добу, дітям від 3 до 6 років – по 1 таблетці 3 рази на день за 1-1,5 год до або після їди.
Препарат приймають до нормалізації стану і зникнення симптомів порушення мікрофлори після антибіотиків. Курс прийому – до 14 днів, але він може бути змінений лікарем. Так само може бути призначений повторний курс прийому Біонорма.
